DytSadok.info

Права дитини

Батькам про права дитини

Конвенція про права дитини

(Неофіційний стислий виклад)

Конвенція про права дитини (КПД) отримала найбільш широке міжнародне визнання серед усіх документів з прав людини, її ратифікували всі держави світу, за винятком двох. Конвенція поєднує в одному документі весь спектр прав людини, що стосуються до дітей – громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав. Конвенція була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року і набрала чинності у вересні 1990 року.

У 41 статті Конвенції викладені права людини, якими володіє кожна дитина у віці до 18 років і які необхідно поважати і захищати.

Стаття 1

Дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

Стаття 2

Всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною забезпечуються без будь-якої дискримінації.

Стаття 3

В усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 5

Держава поважає відповідальність, права і обов'язки батьків чи членів розширеної сім'ї.

Стаття 6

Кожна дитина має невід'ємне право на життя.

Стаття 7

Дитина має право на ім’я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Стаття 8

Дитина має право на збереження своєї індивідуальності і громадянства.

Стаття 9

Дитина має право не розлучатися з батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Стаття 12

Дитина має право вільно висловлювати власні погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага.

Стаття 13

Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду.

Стаття 14

Повинно поважатися право дитини на свободу думки, совісті та релігії.

Стаття 15

Дитина має право на свободу асоціацій і мирних зборів.

Стаття 16

Жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.

Стаття 17

Держава забезпечує право дитини на доступ до інформації із національних та міжнародних джерел.

Стаття 18

Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Стаття 19

Держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.

Стаття 24

Дитина має право на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров'я з приділенням першочергової уваги розвитку первинної медико-санітарної допомоги.

Стаття 26

Дитина має право користуватися благами соціального забезпечення.

Стаття 27

Дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Стаття 28 та 29

Дитина має право на освіту. Держава вводить обов'язкову, доступну і безплатну початкову освіту, сприяє розвиткові різних форм середньої освіти, забезпечує її доступність для всіх дітей. Шкільна дисципліна забезпечується методами, що ґрунтуються на повазі до людської гідності дитини. Освіта має бути спрямована на: розвиток особи, талантів, здібностей дитини, на виховання поваги до прав людини та основних свобод, на підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі миру, дружби, розуміння, толерантності і рівноправності, на виховання поваги до навколишньої природи.

Стаття 30

Дитина має право користуватися своєю культурою.

Стаття 31

Дитина має право на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.

Стаття 32

Дитина має право на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може завдати шкоди її життю та розвитку.

Стаття 33

Дитина повинна бути захищена від незаконного зловживання наркотичними засобами.

Стаття 34

Держава зобов'язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень; від використання дитини з метою експлуатації у проституції або в іншій незаконній сексуальній практиці, у порнографії та порнографічних матеріалах.

Стаття 38

Держава зобов'язана вживати всіх можливих заходів з метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними.

Стаття 40 та стаття 37

Кожній дитині, яку звинувачують у порушенні законодавства або у злочині, гарантується презумпція невинності, поки її вина не буде доведена, одержання правової допомоги при підготовці та здійсненні свого захисту, свобода від примусу щодо давання свідчень чи визнання вини, повна повага її особистого життя, а також поводження з урахуванням її віку, обставин і добробуту. Ні смертна кара, ні довічне тюремне ув'язнення, які не передбачають можливості звільнення, не призначаються за злочини, вчинені особами, молодшими 18 років.

Повний текст Конвенції і Факультативних Протоколів можна подивитися і завантажити з багатьох сайтів в Інтернеті, таких як сайт ЮНІСЕФа (www.unicef.org/crc)

ДІТИ КЕРУЮТЬ СВІТОМ – ТЕСТ ПРО ПРАВА ДИТИНИ

Права дитини - це основні свободи та гарантії, які надаються кожній дитині, незалежно від її походження, статі, раси, релігії чи інших ознак. Вони мають на меті захист дітей та забезпечення їхнього благополуччя, розвитку та участі у житті суспільства.

Основні права дитини, закріплені в Конвенції ООН про права дитини та українському законодавстві, включають:

· Право на життя та ім'я:

Кожна дитина має право на життя, ім'я та громадянство.

· Право на розвиток:

Дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку.

· Право на охорону здоров'я та медичну допомогу:

Дитина має право на доступ до якісної медичної допомоги та охорону здоров'я.

· Право на освіту:

Кожна дитина має право на безкоштовну освіту.

· Право на свободу думки, совісті та релігії:

Дитина має право на свободу думки, совісті та релігії.

· Право на свободу вираження поглядів:

Дитина має право на вільне висловлювання своїх поглядів та думок, а також на участь у прийнятті рішень, що стосуються її життя.

· Право на захист від насильства та експлуатації:

Дитина має право на захист від будь-яких форм насильства, жорстокого поводження, експлуатації та дискримінації.

· Право на сім'ю:

Дитина має право на сім'ю, а також на піклування та турботу батьків.

· Право на відпочинок та дозвілля:

Дитина має право на відпочинок, дозвілля та участь у культурних та творчих заходах.

· Право на захист приватності:

Дитина має право на захист своєї приватності та особистого життя.

Крім загальних прав, існують також права, які набуваються дитиною з певним віком:

· З 14 років:

Дитина може самостійно звертатися до суду за захистом своїх прав, обирати місце проживання та розпоряджатися своїм заробітком.

· З 16 років:

Дитина може самостійно укладати договір банківського вкладу, а також брати участь у громадських організаціях.

Важливо знати:

· Конвенція ООН про права дитини є основним міжнародним документом, що регулює права дітей.

· В Україні діють також інші законодавчі акти, що захищають права дітей, зокрема Конституція України, Сімейний кодекс, Закон України «Про охорону дитинства» та інші.

· У разі порушення прав дитини, дитина або її законні представники можуть звернутися до відповідних державних органів, таких як органи опіки та піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, а також до суду.

Лише у ХХ столітті людство усвідомило, що діти потребують особливої турботи та захисту, адже часто не можуть захистити себе самостійно. З 1924 року, коли було прийнято Женевську Декларацію прав дитини, дитячі права лишаються у фокусі уваги багатьох країн. У 1989 Організація Об'єднаних Націй ухвалила Конвенцію про права дитини, яку ще називають світовою конституцією для дітей. Станом на сьогодні Конвенцію підписали 193 країни. Україна – одна з них, а отже українські діти можуть розраховувати на захист та всіляку підтримку з боку держави.

У Конвенції є 54 статті. Кожна з них присвячена певному праву дитини. Наприклад, це право на благополучне життя, освіту, родину, право на приватність, на вільне вираження думок чи на лікування. Усі дитячі права засновані кількох простих, але важливих принципах. По-перше, всі діти мають рівні права, незалежно від того, якої вони національності, скільки їм років, якого кольору їхнє волосся чи яку музику слухають. По-друге, інтереси дитини повинні бути завжди на першому місці в усіх діях чи рішеннях щодо неї – до думки дитини потрібно дослухатися і давати їй можливість вільно висловлювати свою позицію. По-третє, кожна дитина повинна бути забезпечена усім, що потрібно їй для щасливого життя – мати житло та сім'ю, вчитися у школі, їсти, мати час на ігри та дозвілля.

Дізнайтеся більше про права дітей та пройдіть тест на обізнаність щодо них на платформі Діти керують світом від ЮНІСЕФ.

Фото без опису

Права кожної людини закінчуються там, де починаються права іншої, і кожна людина повинна поважати права іншої людини. Усі люди на Землі мають рівні права та свободи. Ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році.

Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права.

Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.89 р.

Кожна дитина має право

на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;
на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків або тих, хто забезпечує за нею догляд;
на захист від жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність людини, видів дій чи покарання;
на захист від будь-якого покарання;
на захист від сексуальних домагань;
на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;
на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
на свободу думки, совісті, віросповідання;
на особисте життя, на недоторканність житла, таємницю кореспонденції.

Коли права дитини порушуються

Коли не гарантована її безпека для життя та здоров'я, коли її потреби ігноруються
Коли стосовно дитини простежуються випадки насильства або приниження.
Коли порушується недоторканність дитини.
Коли дитину ізолюють.
Коли дитину залякують.
Коли вона не має права голосу у прийнятті важливого для сім'ї рішення.
Коли вона не може вільно висловлювати свої думки й почуття.
Коли її особисті речі не є недоторканними.
Коли її використовують у конфліктних ситуаціях із родичами.
Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

Діти в суспільстві найбільш уразливі. Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими

Як реагує дитина на порушення її прав?

їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона блазнює, б'ється, замикається в собі тощо). її турбує особиста безпека й любов до неї. Вона часто буває в поганому настрої. Може втекти з дому Може вживати наркотики або алкоголь. Може заподіяти собі смерть.

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

Пам'ятати, що дитина — це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.
Забезпечити її фізичну безпеку. Упевнитися, що вона знає телефони 101, 102, 103, 104, імена та телефони близьких родичів і сусідів.
Навчити її казати «Ні», навчити захищатися, вміти поводитися безпечно.
Негайно припинити фізичну і словесну агресію щодо неї та інших людей.
Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня.
Ділитися з дитиною своїми почуттями й думками.
Пам'ятати про її вік та про те, що вона має особистісні особливості.
Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
Залучати дитину до створення сімейних правил.